Збільшений тризвук

Будова і побудова від ноти

Формула — 1 – 3 – ♯5, у півтонах 0 – 4 – 8. Дві однакові великі терції дають між крайніми звуками малу сексту замість чистої квінти, яка тримає мажорний і мінорний тризвуки.

Від будь-якої ноти рахунок однаковий: чотири півтони, потім ще чотири. Від соль це соль–сі–ре-дієз, від ре — ре–фа-дієз–ля-дієз. Саме так це завдання формулюють у школі: побудувати збільшений тризвук від ноти.

Їх лише чотири

Оскільки кожен збільшений тризвук ділить октаву на три рівні частини, C+, E+ і Gis+ містять ті самі звуки. Отже, різних збільшених тризвуків усього чотири — проти дванадцяти мажорних і дванадцяти мінорних.

Практично це означає, що той самий акорд можна прочитати трьома способами залежно від того, що йде далі. Та сама економія, що й у зменшеного септакорда, і з тієї самої причини — симетрія.

Розв'язання

Підвищена квінта прагне вгору на півтон. У C+ це соль-дієз, який тягнеться до ля, тож акорд природно веде до фа мінору або фа мажору залежно від мелодії.

Друге типове застосування — заміна домінанти: G+ замість G перед до. Підвищена квінта стає ввідним тоном до терції акорду прибуття, і розв'язання звучить гостріше.

Хроматичний рух середнього голосу

Найчастіше він стоїть у ланцюжку з чотирьох акордів: C, C+, C6, C7. Внутрішній голос піднімається півтонами — соль, соль-дієз, ля, сі-бемоль, — а решта звуків не рухається.

Цей зворот проходить через естраду, оперету й кіномузику двадцятого століття. Хто його чув, сприймає збільшений тризвук як місток, а не як самостійний акорд.

Як його грають і записують

На гітарі C+ — це x32110, тобто відкритий до мажор із третьою струною, піднятою на півтон. Заміна коштує одного пальця, тому акорд часто трапляється в акомпанементі, навіть коли його не називають.

Записують як C+, Caug або C(♯5). Плюс біля літери стосується квінти, а не септими; у старих зошитах це джерело плутанини.

Часті запитання