Збільшений з великою септимою

Будова

Формула — 1 – 3 – ♯5 – 7. Підвищена квінта прагне вгору, велика септима тягнеться до прими, і обидва тяжіння спрямовані в один бік — до наступної октави.

Тритона в акорді немає: між терцією і септимою чиста квінта. Тому напруга тут м'яка, схожа радше на світіння, ніж на конфлікт.

Третій ступінь гармонічного мінору

У гармонічному мінорі на третьому ступені будується саме він: у ля мінорі це Cmaj7♯5. Отже, акорд не екзотика, а звичайний мешканець ладу з підвищеним сьомим ступенем.

Ще одне його джерело — лідійський лад із підвищеною квінтою, третій ступінь мелодичного мінору. Обидві гами дають ту саму вертикаль різними шляхами.

Хроматичний рух

Класичне застосування — середній голос, що піднімається: C, Cmaj7, Cmaj7♯5, C6. Квінта проходить соль, соль-дієз, ля, а решта звуків стоїть.

У цій ролі акорд не сприймається як щось складне. Слухач чує лінію, а не вертикаль, і саме заради лінії його й ставлять.

Як його взяти

На гітарі Cmaj7♯5 — x32100: до, мі, соль-дієз, відкрита сі й відкрита мі. Аплікатура проста, форма виходить із збільшеного тризвука x32110 зняттям одного пальця.

На фортепіано натуральної квінти в акорді бути не повинно: соль поруч із соль-дієз перетворює барву на бруд. Це головна умова, за якої акорд взагалі звучить.

Побудова від будь-якої ноти

Чотири півтони, потім ще чотири, потім три. Від соль це соль, сі, ре-дієз і фа-дієз; від ре — ре, фа-дієз, ля-дієз і до-дієз. Верхній звук лежить на півтон нижче за приму, взяту октавою вище.

Ознака правильної збірки — збільшений тризвук унизу й велика септима згори. Якщо замість підвищеної квінти взято натуральну, вийде звичайний великий мажорний септакорд, і вся особливість зникне.

Часті запитання