Зменшений септакорд

Будова

Формула — 1 – ♭3 – ♭5 – ♭♭7, у півтонах 0 – 3 – 6 – 9. Останній звук правильно записується як зменшена септима — від до це сі-дубль-бемоль, — хоча читають і грають його як ля.

Усередині два перехрещені тритони й жодного звука спокою. Це насичення напругою пояснює, чому акорд завжди звучить як шлях і ніколи як мета.

Сьомий ступінь і що каже школа

У гармонічному мінорі зменшений септакорд будується на сьомому ступені — саме звідси шкільне формулювання «зменшений септакорд сьомого ступеня». Він розв'язується в тоніку, і це найзвичніший його шлях.

Українські підручники розрізняють ще й малий зменшений септакорд, тобто напівзменшений: у нього септима мала, а не зменшена. Плутанина між двома назвами дуже поширена, і різниця там на півтон.

Їх лише три

Оскільки всі інтервали однакові, кожне обернення знову дає зменшений септакорд із тих самих звуків: C°7, Es°7, Ges°7 і A°7 — одна множина. У всій музиці лишається три різні акорди цього типу.

Для гітариста це рідкісна зручність: одна форма, пересунута через кожні три лади, дає той самий акорд. Транспонувати тут означає просто ковзати.

Як прохідний акорд

Друге часте застосування — з'єднати два сусідні ступені: C, Cis°7, Dm. Бас піднімається півтонами, гармонія дістає проміжну сходинку, і ніхто не виходить із тональності.

Зворот пройшов через естраду, романс і джаз. Він настільки поширений, що сьогодні радше звучить як епоха, ніж як прийом, тож дозувати варто: один на розділ працює, три поспіль розмивають тональність.

Побудова від будь-якої ноти

Три півтони чотири рази поспіль — і повертаємося до прими. Від ре це ре, фа, ля-бемоль і до-бемоль; від сі — сі, ре, фа й ля-бемоль. Крок однаковий на кожному щаблі.

Записувати верхній звук треба саме як зменшену септиму, а не як сексту. Орфографія тут не формальність: вона показує, що акорд побудований терціями й куди має піти кожен голос.

Часті запитання