Домінантовий ундецимакорд

Чому терція зникає

Формула — 1 – 3 – 5 – ♭7 – 9 – 11. Мі й фа поруч дають ту саму мутність, що й у мажорному ундецимакорді, тільки тут ще й тритон працює. Практика вирішила питання просто: терцію не грають.

Без терції лишаються до, соль, сі-бемоль, ре й фа. Це рівно C9sus4, і саме так символ C11 читає більшість музикантів.

Два позначення, одне звучання

У сітках трапляються обидва написання, і різниці між ними немає. Старіші зошити частіше пишуть C11, сучасні — C9sus4, бо друге чесніше описує те, що виходить.

Ще один спосіб думати про той самий акорд — Gm7 над басом до, або тризвук сі-бемоль мажор із ноною над до. Три записи, одна вертикаль.

Як його взяти

На гітарі C11 — x33333: одне баре на третьому ладі через п'ять струн. Звучать до, фа, сі-бемоль, ре й соль — повний склад без терції.

На фортепіано зручно взяти до й соль лівою рукою, а сі-бемоль, ре й фа — правою. Терцію не додають навіть тоді, коли пальців вистачає.

Куди він веде

Тритона в ньому немає, тому тягне він м'яко. Найчастіше акорд іде прямо на тоніку, а іноді спершу розкривається в C9 заміною фа на мі.

Цей другий шлях — класична схема: спочатку затримання, потім розв'язання, і аж тоді рух гармонії. Розписаний двома символами в одному такті, він звучить як підготовлене прибуття.

Чому позначення дожило до наших днів

Символ C11 старший за C9sus4 і походить із часів, коли акорди описували рядом терцій незалежно від того, чи всі вони звучать. Тодішня логіка була послідовною: раз ундецима згадана, значить, стовп доріс до одинадцятого ступеня.

Сучасний запис чесніший, але старий нікуди не подівся — він у тисячах пісенників і в пам'яті кількох поколінь музикантів. Тому знати обидва потрібно, а грати можна одне й те саме.

Часті запитання