Домінантовий терцдецимакорд #9

Дві барви в одній вертикалі

Формула — 1 – 3 – 5 – ♭7 – ♯9 – 13. Підвищена нона дає малу терцію поруч із великою, терцдецима лишається натуральною, і акорд тримає обидві крайності одночасно.

На слух це виглядає як напруга, узята в широку раму. Гострота є, темряви немає, і слухач не сприймає акорд як складний.

Звучання соулу й фанку

Саме таке поєднання лежить у духових аранжуваннях шістдесятих і сімдесятих. Партія духових бере верх акорду, гітара — низ, і разом виходить той щільний удар, який ні з чим не сплутати.

Розв'язувати його не обов'язково. У цих стилях акорд може стояти цілий такт і повторюватися без жодного руху гармонії.

Що грати із шести звуків

Чотири: терцію, септиму, підвищену нону й терцдециму. Прима йде до баса, квінта відпадає першою — вона тут нічого не додає.

На фортепіано це мі й сі-бемоль у лівій руці, ре-дієз і ля в правій. Дві пари, кожна зі своєю роботою, і між ними лишається простір.

Як його взяти

На гітарі C13♯9 — x32345: до, мі, сі-бемоль, ре-дієз і ля. Форма виходить із C7♯9 (x3234x) додаванням пальця на п'ятий лад першої струни.

Розтяг виходить помітний, зате звучить акорд повністю. Це той випадок, коли зайвий палець дає не деталь, а іншу якість.

Побудова від будь-якої ноти

Домінантсептакорд від прими, а згори підвищена нона й велика секста через октаву. Від соль це соль, сі, фа, ля-дієз і мі; від ре — ре, фа-дієз, до, мі-дієз і сі.

Швидша перевірка — по блюзовій логіці: над мажорною терцією має стояти мала терція октавою вище, а над ними — світлий шостий ступінь гами. Якщо секста понижена, вийде зовсім інший акорд.

Часті запитання