Домінантовий терцдецимакорд sus4

Що в ньому є

Формула — 1 – 4 – 5 – ♭7 – 9 – 13. Кварта на місці терції, тому тритона немає; септима, нона і терцдецима додають глибини, не додаючи гостроти.

Шість звуків одночасно ніхто не бере. Робочий склад — прима в басі, а вгорі кварта, септима, нона й терцдецима: квінта відпадає першою й нікому не потрібна.

Простий спосіб думати

Візьміть малий мінорний септакорд від квінти з ноною — Gm9 — і поставте під нього до. Соль, сі-бемоль, ре, фа і ля разом із басом дають рівно цей акорд.

Клавішники так і грають: ліва рука тримає приму, права бере знайому мінорну форму. Це швидше за спробу зібрати шість ступенів по одному.

Аплікатура

На гітарі C13sus4 — x33335: чотири струни на третьому ладі й перша на п'ятому. Звучать до, фа, сі-бемоль, ре й ля — усе, крім квінти, тобто повний робочий склад.

Форма виходить із C9sus4 (x33333) пересуванням мізинця на два лади вгору. Різниця в один палець, а звучання помітно ширше.

Де він доречний

У повільних темах, у баладах, у фінальних кадансах, де домінанта має бути присутньою, але не тривожною. Терцдецима згори надає звучанню м'якості, майже як у тонічного акорду.

У швидких темпах він розмивається: шість звуків потребують часу, щоб бути почутими. Там надійніше працює C9sus4 або звичайна домінанта.

Як його записують

У сітках трапляються C13sus4, C13sus і просто C13sus11. Усі три означають одне: домінанту з квартою замість терції, розкриту до терцдецими. Найпоширеніший запис — перший.

Іноді те саме пишуть як Gm7/C або Bb/C із поміткою про терцдециму. Такі записи зручніші для того, хто грає, бо називають готову форму, але гірше показують функцію акорду в ладі.

Часті запитання