Домінантсептакорд

Будова

Формула — 1 – 3 – 5 – ♭7, у півтонах 0 – 4 – 7 – 10. Між терцією і септимою шість півтонів: тритон, інтервал, якого уникала давня музика і який тональність перетворила на двигун.

Будується він на п'ятому ступені мажорної гами: у до мажорі це G7. Це єдиний септакорд гами, що поєднує велику терцію з малою септимою, тому вухо впізнає його без контексту.

Розв'язання

Два звуки тритона прагнуть у протилежні боки: у G7 сі йде до до, а фа — до мі. Коли обидва приходять, вухо чує прибуття. Будь-яка каденція — це та сама механіка, повторена.

Розв'язується акорд, як правило, на квінту вниз. Перерваний зворот, побічна домінанта, тритонова заміна — усе це побудовано як відхилення від цього очікування й діє лише доти, доки очікування існує.

Обернення

Українська школа розрізняє обернення домінантсептакорда окремими назвами: квінтсекстакорд, терцквартакорд і секундакорд. Це не педантизм — кожне обернення інакше сполучається з тонікою, і назва одразу каже, який звук у басі.

Основний вигляд розв'язується в неповну тоніку, квінтсекстакорд — у повну, терцквартакорд веде бас угору, секундакорд обов'язково приводить до секстакорда тоніки. Це те, що в запиті звучить як «домінантсептакорд та його обернення».

Як його грають

На гітарі відкритий C7 — x32310, з баре x35353. В акомпанементі здебільшого беруть скорочену форму: прими, терції й септими досить, а квінта відпадає першою.

На фортепіано ліва рука тримає приму, права грає лише терцію й септиму. Це двоголосе положення — основа джазового акомпанементу; над ним лишається місце для нони чи терцдецими.

У блюзі він не розв'язується

Блюз ставить домінантсептакорди на всі три головні ступені й не розв'язує жодного: C7, F7 і G7 ідуть один за одним, наче акорди спокою. За правилом так не мало б працювати, але весь репертуар свідчить протилежне.

Пояснення в тому, що там мала септима не напруга, а частина звукоряду. Те саме в року й у фанку, де септакорд може стояти тактами, нікуди не прямуючи.

Часті запитання