Домінантнонакорд #11

Будова

Формула — 1 – 3 – 5 – ♭7 – 9 – ♯11. Нона лишається натуральною, і саме тому акорд звучить відкрито: альтерований лише один ступінь, і той у бік світла.

Підвищена ундецима — це фа-дієз, той самий звук, що утворює тритон із примою. В акорді, який і так тримається на тритоні, з'являється другий, і звучання стає ширшим, а не мутнішим.

Лідійська домінанта

Йому відповідає лідійський домінантовий лад — четвертий ступінь мелодичного мінору. Від до це до, ре, мі, фа-дієз, соль, ля й сі-бемоль: усі шість звуків акорду плюс терцдецима.

Цю відповідність варто запам'ятати цілком, бо вона рятує від перелічування альтерацій. Один звукоряд — і всі потрібні ноти на місці.

Де він доречний

На побічних домінантах і на четвертому ступені, а також усюди, де домінанта не має розв'язуватися негайно. Підвищена ундецима знімає з акорду частину зобов'язань: він і далі домінанта, але вже й барва.

Ще одне його місце — тритонова заміна. Домінанта на півтон вище за тоніку майже завжди звучить із підвищеною ундецимою, бо саме цей звук у ній припадає на приму первісної домінанти.

Як його взяти

На гітарі C9♯11 — x32332: до, мі, сі-бемоль, ре й фа-дієз. Форма виходить із C9 (x32330), у якій першу струну притискають на другому ладі замість відкритої.

На фортепіано квінту знімають першою — вона стоїть поруч із підвищеною ундецимою й забирає в неї яскравість. Лишаються прима, терція, септима, нона й фа-дієз.

Верхня структура

Терція, септима, нона й підвищена ундецима — це мі, сі-бемоль, ре й фа-дієз. Два верхні звуки разом із терцією складають ре-мажорний тризвук, і саме так акорд зручно збирати в аранжуванні.

Прийом працює і в зворотний бік: поставте будь-який мажорний тризвук на цілий тон вище за приму домінанти — і дістанете це звучання. Для до це ре-мажор, для соль — ля-мажор.

Часті запитання