Домінантнонакорд sus4

Будова

Формула — 1 – 4 – 5 – ♭7 – 9. Тритона немає, зате є вся вертикаль домінанти: мала септима тягне, нона розширює, кварта стримує. Звучання виходить повне й водночас спокійне.

Іншими словами, це C7sus4 із доданою ноною. Нона тут ніколи не заважає: між нею і квартою цілий тон, а між нею і септимою — велика секунда через октаву.

Тризвук над чужим басом

Ті самі п'ять звуків легко прочитати як Bb/C — сі-бемоль мажор із доданою ноною над басом до. Так їх і беруть у клавішному супроводі, бо права рука грає знайому форму.

Ще один спосіб — думати про Gm7 над до. Соль, сі-бемоль, ре й фа — це малий мінорний септакорд, і разом із басом до він дає точно цей акорд.

Форма, яку варто знати

На гітарі C9sus4 — x33333: п'ята струна на третьому ладі, четверта, третя, друга і перша теж. Одне баре пальцем через п'ять струн — і акорд готовий.

Ця легкість пояснює, чому він так часто трапляється в гітарних партіях сьомих і восьмих років минулого століття. Рука бере його швидше, ніж голова встигає назвати.

Куди він веде

Найчастіше — прямо на тоніку, без проміжного розв'язання кварти. Саме за це його й обрали: домінанта, яка не смикає, а просто приводить.

Другий шлях — розкрити його в C9 заміною фа на мі. Тоді напруга з'являється на останній момент, і прибуття звучить визначеніше.

Звідки він у пісні

Масовим цей акорд зробили клавішні сімдесятих. Схема «тризвук правою рукою, чужа прима лівою» лягала під пальці швидше за будь-який розрахунок ступенів, і в результаті sus-домінанта стала звучанням цілої епохи.

Гітара підхопила його через баре на третьому ладі. Дві різні причини — зручність клавіш і зручність грифа — привели до одного акорду, і саме тому він чується в записах, які нічого спільного між собою не мають.

Часті запитання