Великий мажорний септакорд

Будова і назва

Формула — 1 – 3 – 5 – 7, у півтонах 0 – 4 – 7 – 11. Українська школа називає його великим мажорним: перше слово стосується септими, друге — тризвука. Мала септима над тим самим тризвуком дала б домінантсептакорд.

Отже, півтон вирішує, чи акорд лишається, чи прямує далі. У всій тональній гармонії немає другої зміни, яка за таких малих витрат змінювала б стільки.

Чому він не тягне далі

У домінантсептакорді між терцією і септимою тритон, який вимагає розв'язання. Тут його немає: між мі й сі чиста квінта. Тому великий мажорний септакорд — акорд спокою, попри чотири звуки й помітно гострішу барву, ніж у голого тризвука.

Це добре чути в порівнянні: заміна сі на сі-бемоль перетворює спокій на рух, і жодна інша нота акорду при цьому не змінюється.

Де він народжується

На першому й четвертому ступенях мажорної гами: у до мажорі це Cmaj7 і Fmaj7. Обидва — акорди спокою, і саме за різницею між ними вухо визначає, де центр тональності.

У мінорі він з'являється на третьому й шостому ступенях. Тому твір у ля мінорі може закінчитися на Cmaj7, не виходячи з тональності: акорд належить ладу, просто не є тонікою.

Як його грають

На гітарі найпоширеніша форма — x32000, тобто відкритий до мажор, з якого знімають палець із другої струни. Вивчення цього акорду коштує на палець менше, тому він рано трапляється в будь-якій школі гри.

На фортепіано ліва рука бере приму, права складає терцію, септиму й майже завжди нону. Велика септима без нони на записах трапляється рідко: обидва звуки ходять разом уже кілька десятиліть.

Запис

У вжитку співіснують Cmaj7, CM7 і C△7, а в старіших зошитах — C7+. Плюс біля літери сам собою означає збільшену квінту, тож дивитися варто на те, чи стоїть перед ним сімка.

Українські запити показують обидва шари: і буквений Cmaj7, і повну назву «великий мажорний септакорд». Тексти каталогу тримають обидві форми поруч, бо шукають ними однаково.

Часті запитання