Великий мажорний септакорд b5

Будова

Формула — 1 – 3 – ♭5 – 7. Понижена квінта утворює тритон із примою, а велика септима лишає акорд у стані спокою. Поєднання незвичне: тритон зазвичай означає рух, а тут рухатися нікуди.

Через цю подвійність акорд і сприймається як барва, а не як функція. Він не тягне й не завершує, а просто звучить.

Звідки він береться

На третьому ступені гармонічного мажору й на першому ступені лідійського з підвищеною квінтою його можна знайти як природний акорд ладу. Але в тональній музиці це радше виняток.

Практично його беруть не з гами, а зі звучання: як заміну Cmaj7 там, де потрібне відчуття зсуву. Один звук на півтон нижче — і знайомий акорд стає чужим.

Не плутати з maj7#11

Cmaj7♯11 має і соль, і фа-дієз — квінта на місці, а підвищена ундецима додана згори. Cmaj7♭5 має лише соль-бемоль: квінту не додано, а замінено.

Звуки фа-дієз і соль-бемоль однакові за висотою, тому на слух акорди схожі. Різницю дає наявність натуральної квінти: з нею звучання відкрите, без неї — підвішене.

Як його взяти

На гітарі Cmaj7♭5 — x34400: до, фа-дієз, сі, сі й мі. Форма спирається на дві відкриті струни, тому звучить прозоріше, ніж від неї очікують.

На фортепіано жоден звук зняти не можна: чотири ноти і є акорд. Прибрана понижена квінта дала б звичайний Cmaj7, прибрана септима — тризвук із тритоном.

Як він виглядає в нотах

Понижена квінта записується бемолем при квінтовому звуці, а не дієзом при кварті. Для до це соль-бемоль, і саме така орфографія показує, що звук замінює квінту, а не додається до неї.

Це не формальність. Той, хто читає партію, за орфографією одразу бачить, скільки в акорді звуків і як їх вести далі: соль-бемоль сходить, фа-дієз піднімається, хоч звучать вони однаково.

Часті запитання