Мінорний з великою септимою

Будова

Формула — 1 – ♭3 – 5 – 7. Мала терція каже «мінор», велика септима тягнеться до прими за півтон, і між ними виникає напруга, якої немає ні в Cm7, ні в Cmaj7.

Це один із двох акордів, що виникають лише в гармонічному або мелодичному мінорі: у натуральному мінорі сьомий ступінь низький, і такого співзвуччя гама не дає.

Перший ступінь мелодичного мінору

У мелодичному мінорі на тоніці будується саме він. Тому CmMaj7 — не екзотика, а нормальний тонічний акорд там, де лад має підвищений сьомий ступінь.

Ще одне його місце — низхідна лінія від прими: до, сі, сі-бемоль, ля. Кожна нота дає новий акорд — Cm, CmMaj7, Cm7, Cm6, — і цей зворот проходить через увесь романс, оперету й кіно.

Звучання

Тривожне, але не різке: тритона в акорді немає, є лише півтон між септимою і примою. Саме тому його так люблять у кіномузиці, де потрібне передчуття, а не удар.

У джазі його ставлять на тоніку мінорної теми замість Cm7. Різниця в одному звуці, а відчуття зовсім інше: замість спокою — стримана напруга.

Як його взяти

На гітарі CmMaj7 — x3100x: до, мі-бемоль, відкрита соль і відкрита сі. Першу струну треба заглушити: відкрита мі внесла б велику терцію й зруйнувала мінор.

На фортепіано зручно тримати приму лівою рукою, а мі-бемоль і сі — правою. Квінта необов'язкова; головне, щоб мала терція і велика септима звучали разом.

Побудова від будь-якої ноти

Три півтони вгору, потім чотири, потім ще чотири. Від ре це ре, фа, ля й до-дієз; від соль — соль, сі-бемоль, ре й фа-дієз. Останній крок і дає велику септиму, яка відрізняє акорд від звичайного мінорного септакорда.

Перевірка проста: верхній звук має лежати на півтон нижче за приму, взяту октавою вище. Якщо відстань цілий тон, вийшов Cm7, і акорд утратив ту саму напругу, заради якої його беруть.

Часті запитання