Мінорний з великою ноною

Будова

Формула — 1 – ♭3 – 5 – 7 – 9. Велика септима тягнеться до прими, нона стоїть над нею на цілий тон, і разом вони дають угорі акорду світлу пару, під якою лежить мінорний тризвук.

Порівняно з CmMaj7 нона нічого не заперечує й нічого не пом'якшує. Вона просто розширює звучання й робить його менш різким на слух.

Тоніка мелодичного мінору

Акорд будується на першому ступені мелодичного мінору й повністю належить йому. Через це імпровізація над ним не потребує вибору: гама одна й вона очевидна.

У джазі його ставлять на мінорну тоніку в баладах, у кіномузиці — там, де треба показати спокій, за яким щось стоїть. Ефект дає саме поєднання мінору й великої септими.

Що грати з п'яти звуків

Квінту знімають першою. Лишаються прима, мала терція, велика септима й нона; у складі з басистом приму теж віддають йому.

На фортепіано це виглядає як мі-бемоль і сі в лівій руці, ре згори в правій. Три звуки, які повністю описують акорд.

Як його взяти

На гітарі CmMaj9 — x3143x: до, мі-бемоль, сі й ре. Квінти немає, першу струну глушать, бо відкрита мі внесла б велику терцію.

Форма компактна і повністю притискна, тому переноситься по грифу без змін. Це зручно: акорд рідкісний, і вивчати кілька його положень немає сенсу.

Верхня частина акорду

Велика септима й нона згори — сі й ре — самі по собі утворюють знайому пару: це терція й квінта соль-мажорного тризвука. Тому CmMaj9 можна почути як мінорний тризвук із мажорною надбудовою.

Практично це означає, що акорд зручно збирати двома руками: мінорний тризвук унизу й дві верхні ноти згори. Той, хто грає, майже не думає про ступені, а звучання виходить точним.

Часті запитання