Локрійський bb7

Один звук від локрійського ладу

Локрійський лад — це 1 ♭2 ♭3 4 ♭5 ♭6 ♭7, сьомий лад натурального мажору і єдиний із семи без чистої квінти. Тут септима знижується ще на півтона і стає зменшеною, а більше не змінюється нічого.

Одна ця правка міняє акорд під ладом. У локрійського терції від прими дають напівзменшений септакорд, а тут — зменшений: до, мі-бемоль, соль-бемоль, сі-дубль-бемоль, чотири звуки на рівній відстані малої терції один від одного. Жоден інший лад гармонічного мажору такого акорда не дає.

Чому септима пишеться дубль-бемолем

На інструменті сі-дубль-бемоль — той самий звук, що ля. На папері він мусить бути септимою, інакше акорд над ним перестає читатися зменшеним септакордом і починає читатися мінорним секстакордом.

Це не педантизм, а різниця функцій: зменшений септакорд розв'язується інакше, ніж мінорний секстакорд, і запис повідомляє виконавцеві, куди рухається гармонія. Саме тому лад і названо «з двічі зниженою септимою», а не «із секстою».

З чим плутають

Є другий лад, який теж заведено писати з дубль-бемольною септимою: альтерований зменшений, сьомий лад гармонічного мінору. Він дорівнює 1 ♭2 ♭3 ♭4 ♭5 ♭6 ♭♭7, і від нашого його відрізняє кварта — там знижена, тут чиста.

Один звук, дві родини, дві різні материнські гами. Якщо в розборі стоїть «лад із дубль-бемольною септимою» над зменшеним акордом, спершу подивіться, яка там кварта: чиста кварта локрійського з дубль-бемольною септимою звучить помітно спокійніше й альтерованого звучання не дасть.

Де застосовується

Мета — повністю зменшені септакорди у звороті, передусім прохідні між двома діатонічними акордами. Лад дає всі звуки акорда плюс знижену нону, чисту ундециму і знижену тринадцяту.

Лад одного акорда, і до того ж короткоживучий: зменшені акорди рідко тримаються довше за частку-дві. Практична робота з ним — не пробігати гаму, а знати, які два неакордові звуки доступні згори, і ставити їх там, де лінія повертає.

Часті запитання