Локрійський домінантовий

Локрійський лад, що перестав бути мінорним

Локрійський лад від до — до, ре-бемоль, мі-бемоль, фа, соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль, найтемніший із семи діатонічних і єдиний із зменшеною квінтою. Підвищення терції до мі змінює функцію цілком: тонічне співзвуччя стає до, мі, соль-бемоль, сі-бемоль, тобто домінантсептакордом із пониженою квінтою.

Один ступінь пояснює й дивну назву з двох слів, що ніби суперечать одне одному. Локрійський відповідає за понижені секунду, квінту й сексту, домінантовий — за велику терцію над малою септимою.

За назвою знаходиться трек, а не лад

Український зріз попиту очолюють не музичні фрази: locrian dominant slowed, download, mp3, slowed reverb і година звучання. Так називається композиція, що розійшлася в уповільнених версіях, і саме вона забирає майже весь показ.

До п'ятого ладу неаполітанського мінору той запис стосунку не має. Відрізнити одне від одного допомагає слово scale у запиті — саме так лад шукають музиканти.

Заради якого акорду лад існує

Рідний акорд — C7♭5, а решта звуків лягає на нього альтерованими напруженнями: ре-бемоль як понижена нона, ля-бемоль як понижена терцдецима. Чого в ладу немає, то це чистої квінти й підвищеної нони, і обидві ці нестачі відділяють його від сусідніх варіантів.

Чиста кварта при цьому на місці, що для домінантового звукоряду незвично. Фа стоїть на півтона вище великої терції й працює затриманням, а не забороненим звуком, тому фрази, недоречні над альтерованим акордом, тут звучать.

Порівняння з альтерованим ладом

Альтерований лад — звичний вибір над домінантою, що рветься розв'язатися: до, ре-бемоль, мі-бемоль, мі, соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль. Шість звуків із семи збігаються, а різниця зводиться до однієї заміни: в альтерованого підвищена нона там, де тут чиста кварта.

Вибір між ними і є рішенням про цей ступінь. Мелодія, що спирається на кварту, лишається всередині локрійського домінантового; мелодія на підвищеній ноні належить альтерованому.

Порівняння з фригійським домінантовим

Фригійський домінантовий — значно вживаніший родич: до, ре-бемоль, мі, фа, соль, ля-бемоль, сі-бемоль. Розділяє їх лише п'ятий ступінь, соль проти соль-бемоля, а все інше, включно зі збільшеною секундою між пониженою секундою й великою терцією, у них спільне.

Практично понижена квінта і є весь сенс. Фригійський домінантовий стоїть на звичайному домінантовому акорді й звучить стійко, а пониження квінти цю стійкість знімає й дає співзвуччя, якому ніде осісти.

Часті запитання