Альтерований (повний)

Що лишається незмінним

Терція і мала септима — мі й сі-бемоль. Вони утворюють тритон, і саме він визначає, куди акорд прямує. Решту — квінту й нону — альтерують угору й униз одночасно.

Тому запис C7alt не називає точного складу. Він каже: беріть домінанту з альтерованими ступенями, а які саме — вирішує голосоведення й смак.

Одна гама на всі варіанти

Усі альтеровані звуки разом складають альтеровану гаму — сьомий лад мелодичного мінору. Від до це до, ре-бемоль, ре-дієз, мі, соль-бемоль, ля-бемоль і сі-бемоль.

Це найзручніший спосіб думати про акорд: не перелічувати альтерації, а грати один звукоряд. Він містить усе, що потрібно, і нічого зайвого.

Куди він веде

Найчастіше — у мінорну тоніку. Понижена нона й понижена терцдецима звучать різко в мажорі, а в мінорі лягають природно: ре-бемоль і ля-бемоль належать до фа мінору так само, як і сама тоніка.

Практично це означає, що альтерована домінанта — акорд мінорної каденції. У мажорі її беруть свідомо, заради тертя, а не за замовчуванням.

Як його грати

Шість звуків не бере ніхто. На фортепіано лишають чотири: приму або тритон у лівій руці й дві альтерації в правій — скажімо, ре-бемоль і соль-бемоль.

На гітарі поширена форма x3234x, у якій звучать до, мі, сі-бемоль і ре-дієз. Тритон на місці, підвищена нона згори — це вже робочий вигляд альтерованої домінанти.

Як він виглядає в сітці

Позначення C7alt у сітці не називає складу — воно передає рішення виконавцеві. Через це два піаністи зіграють різні акорди, і обидва будуть праві, якщо тритон на місці, а альтерації взято з однієї гами.

Точніші записи теж трапляються: C7♯5♯9, C7♭5♭9 і подібні. Їх ставлять тоді, коли аранжувальнику потрібне конкретне звучання, а не загальний напрям. Побачивши такий символ, змінювати склад уже не можна.

Часті запитання