Квартовий (4 ноти)

Розмір, з якого починається звучання

Три звуки ще можна почути як уривок знайомого акорду. Чотири вже ні: до, фа, сі-бемоль і мі-бемоль не складаються в жоден терцовий акорд без залишку.

Тому саме чотиризвучна стопка стала робочою одиницею квартової гармонії. Вона достатньо велика, щоб мати власний характер, і достатньо мала, щоб її взяла одна рука.

Одна форма, багато місць

Квартовий акорд не має основного тону, тому одну й ту саму форму можна поставити на будь-який ступінь ладу. Пересуваючи її по гамі, дістаємо ряд співзвуч, які звучать однорідно й не утворюють каденцій.

Ця однорідність і є метою. Там, де терцова гармонія весь час кудись веде, квартова просто заповнює простір.

У джазовому акомпанементі

Піаністи з кінця п'ятдесятих беруть квартові стопки замість звичних чотиризвуччя. Над мінорним акордом вони звучать особливо добре: усі звуки належать дорійському ладу й нічого не нав'язують мелодії.

Над домінантою квартові акорди теж працюють, але там доводиться стежити за тритоном. Без нього співзвуччя перестає бути домінантою на слух.

Як його взяти

На гітарі це x3334x: до, фа, сі-бемоль і мі-бемоль. Через те, що між другою і третьою струнами стрій дає велику терцію, останню кварту доводиться брати на лад вище — і це єдина складність форми.

На фортепіано все просто: чотири звуки, кожен через кварту. Форма береться однією рукою й переноситься без змін.

Побудова від будь-якої ноти

П'ять півтонів, ще п'ять і ще п'ять. Від соль це соль, до, фа й сі-бемоль; від ре — ре, соль, до й фа. Останній звук виходить на малу септиму вище за другий, і це дає стопці характерну відкритість.

У ладі витримати чисті кварти на всіх ступенях не вдається: десь неминуче з'являється збільшена. Це не помилка, а властивість діатоніки, і саме ця нерівність робить ряд квартових акордів живим.

Часті запитання