Квартові акорди

Складені кварти

Три звуки через кварту від до дають до, фа і сі-бемоль; чотири — до, фа, сі-бемоль і мі-бемоль. Раз усі інтервали однакові, жоден звук не претендує на роль прими, і вуху немає за що зачепитися.

Це не вада, а сенс. Ту саму форму можна поставити на будь-який ступінь ладу, і її пересування дає ряд співзвуч, однорідних на слух і таких, що не утворюють каденції.

Складені квінти

Дві квінти від до дають до, соль і ре; три — до, соль, ре і ля. Там, де кварти пливуть, квінти дають найстійкіше звучання в музиці, а чотиризвучний варіант, згорнутий в октаву, є просто мажорною пентатонікою без терції.

Це відкритий широкий звук оркестрового письма про великі простори, і він же — те, що завжди виробляв інструмент із бурдоном. Стійкість без названого ладу.

Акорд So What

В одного розташування в цій групі є власне ім'я: три кварти з великою терцією згори — до, фа, сі-бемоль, мі-бемоль, соль. Білл Еванс зіграв його у вступі до п'єси Майлза Девіса So What у 1959 році, і в ужиток воно ввійшло з однієї платівки, а не з теорії.

Його звуки — це звуки Cm11. Складені терціями, вони дають буденний акорд; складені квартами — впізнаються за секунду. Розташування тут не подача, а сам зміст.

Чому гітаристам простіше

Стандартний стрій влаштований переважно квартами, тому рівне баре через чотири струни вже дає квартову стопку. До, фа і сі-бемоль — це x333xx, один палець. Акорд So What — 88888x, баре на восьмому ладу.

Виняток — друга й третя струни, між якими стрій дає велику терцію. Будь-яка квартова форма, що перетинає цю пару, потребує одного зайвого лада, і ця єдина нерівність — усе, що треба запам'ятати.

Де така гармонія застосовується

Вона прийшла з композиторами початку двадцятого століття, які шукали співзвуччя, що звучать сучасно й не тягнуть за собою тональних зобов'язань, а в джаз потрапила в п'ятдесяті разом із модальною грою. Коли гармонія перестає рухатися, будова кожного окремого акорду стає головною подією.

Сьогодні це звичайний словник кіномузики й сучасного фортепіанного письма. Квартова стопка над нерухомим басом заповнює простір, жодного разу не підказавши, куди музиці йти далі.

Часті запитання