Квінтовий (3 ноти)

Найстійкіший інтервал, узятий двічі

Чиста квінта — перше співвідношення після октави, і слух приймає її як опору. Складені дві поспіль, вони дають співзвуччя без жодної напруги й без жодної підказки про лад.

Терції немає, тому акорд не мажорний і не мінорний. Але, на відміну від квартового, він має ясний основний тон: до чується головним одразу.

Де його чути

У відкритих просторах оркестрової музики: у Копленда, у кіномузиці про широкі краєвиди, у народних обробках. Дві квінти дають враження далини, якого не дає жоден тризвук.

У фольклорі це звучання ще давніше. Волинка, ліра й будь-який інструмент із бурдоном тримає саме квінту, і слух вважає її природним тлом мелодії.

Зведений в октаву

До, соль і ре, зібрані в межах однієї октави, дають до, ре й соль — тобто Csus2. Множина та сама, а враження зовсім різні: у широкому розкладі це простір, у тісному — затримання.

Це найясніший приклад того, що розташування може важити більше за склад. Три ноти, два різні акорди, і різниця лише в октавах.

Як його взяти

На гітарі це x357xx: до на п'ятій струні, соль на четвертій, ре на третій. Форма потребує розтягу на три лади, і саме цей розтяг дає широке звучання.

На фортепіано його краще брати двома руками: до внизу, соль і ре вище. Стиснутий в одній руці, він втрачає ту саму далину, заради якої й береться.

Побудова від будь-якої ноти

Сім півтонів угору, потім ще сім. Від соль це соль, ре й ля; від фа — фа, до й соль. Крайні звуки відстоять на дев'ять ступенів, тобто на нону через октаву.

Через цю ширину акорд не можна взяти однією рукою в тісному положенні. Розтяг тут не незручність, а умова звучання: стиснутий, він перестає бути квінтовим і стає звичайним sus2.

Часті запитання