Альтерований домінантовий bb3

Альтерований лад, у якого терцію понизили ще раз

Альтерований лад — до, ре-бемоль, мі-бемоль, фа-бемоль, соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль. Пониження його пониженої терції ще на півтона, до дубль-бемоля, дає цей лад і не чіпає решти шести ступенів — саме це ім'я й записує.

За звучанням дубль-бемольна терція потрапляє на ре, ту саму клавішу, що й натуральна нона. Лад тримає поруч понижену й натуральну нону, відмовляючись при цьому від підвищеної зовсім, і в цьому обміні вся його сутність.

Не плутати з альтерованим зменшеним bb3

Лад неаполітанського мінору має майже те саме ім'я й ділить перші п'ять звуків: до, ре-бемоль, ре, мі, соль-бемоль, ля-бемоль. Розділяє їх лише останній ступінь, і розділяє цілком.

У того родича септима двічі понижена, через що між сьомим ступенем і октавою лишається збільшена секунда: мелодія там не може дійти додому кроком. Тут септима звичайна понижена, і до октави лад іде цілим тоном, тобто не стрибає взагалі. Імена близькі, кінці протилежні.

Який акорд під ним

Якщо читати за звучанням, понижена кварта і є велика терція, а акорд виходить до, мі, соль-бемоль, сі-бемоль — домінантсептакорд із пониженою квінтою. Понижена секста дає згори збільшену квінту, тож обидві квінти на місці, як і в сусідніх ладів цієї родини.

Вирізняє ж його серед них низ звукоряду. Три звуки стоять поспіль по півтонах — до, ре-бемоль, ре, — тобто понижена й натуральна нона обидві тут, просто над тонікою, і мелодія може ковзати між ними.

Цілотонова гама плюс понижена нона

Приберіть ре-бемоль, і лишаться до, ре, мі, соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль — шість висот через цілий тон, цілотонова гама. Кожен лад родини неаполітанського мажору є вона плюс один доданий звук, і тут доданий звук — понижена нона.

Його побратим додає натомість підвищену, і саме на цій парі правило чути найкраще. Два лади однієї родини, те саме шестизвукове ядро, а єдиний додатковий звук вирішує, темніє акорд над основним тоном чи світлішає.

Для чого він насправді придатний

Відвертість тут доречніша за вигадку: цей оберт описано в довідниках частіше, ніж зіграно, і репертуару, який вимагав би його на ім'я, не існує. Пошук за назвою в усіх перевірених мовах виводить спершу на альтерований лад, а далі лишаються самі уламки автодоповнення.

Своє місце він знаходить як джерело хроматичного підходу внизу домінанти. Тримати C7♭5 і провести під акордом до, ре-бемоль, ре — єдине, що цей лад робить, а його родичі ні.

Часті запитання