Лідійський збільшений #6

Цілотонова гама, до якої додали ввідний тон

Шість із семи звуків стоять один від одного на цілий тон: до, ре, мі, фа-дієз, соль-дієз і ля-дієз. Такий ряд і є цілотонова гама, а лад виникає тоді, коли до неї впускають велику септиму — сі, на півтона нижче октави.

Один звук дає все, чого цілотоновій гамі бракує. Цілотоновий матеріал не має ввідного тону, а отже й тяжіння до жодного центру; сі дає ладові тоніку, напрямок і каданс, тоді як решта звукоряду й далі пливе.

Який акорд під ним

Терції від тоніки дають до, мі, соль-дієз, сі — великий мажорний септакорд із підвищеною квінтою, Cmaj7♯5. Решта звуків лягає згори натуральною ноною та підвищеною ундецимою.

Незручною виявляється підвищена секста. Ля-дієз стоїть на півтона нижче великої септими й на півтона вище збільшеної квінти, тобто затиснутий з обох боків: як прохідний звук він придатний, витримувати його важко.

Порівняння з лідійським збільшеним

Порівнювати варто саме з лідійським збільшеним: до, ре, мі, фа-дієз, соль-дієз, ля, сі. Розділяє їх шостий ступінь, ля проти ля-дієза, і він перетворює звичайний світлий звукоряд на цілотонову гаму з надлишковим звуком.

Практично натуральна секста лідійського збільшеного розриває цілотоновий хід і дає вуху за що зачепитися. Її підвищення прибирає останній нерівний крок із нижніх шести звуків, через що цей лад пливе там, де сусід просто світиться.

Своя назва українською не усталена

Українських запитів про цей лад зріз попиту не дав зовсім, а підказки складаються з уламків автодоповнення з цифрою, приклеєною до імені. Сторінка написана від самого ладу та від батьківської гами, не під вигаданий попит.

Усталеної української назви лад також не має, у нотах трапляється англійський підпис. «Лідійський збільшений із підвищеною шостою» точно описує склад звуків і саме тому стоїть тут.

Звідки він береться

Оберт неаполітанського мажору на другий ступінь дає цей лад. Неаполітанський мажор від сі — сі, до, ре, мі, фа-дієз, соль-дієз, ля-дієз, і ті самі сім звуків від до складаються в до, ре, мі, фа-дієз, соль-дієз, ля-дієз, сі.

У батьківській родині немає жодної збільшеної секунди, і спадок видно тут-таки: кожен крок ладу — півтон або тон, тому за трьох дієзів у записі звукоряд ніде не стрибає.

Часті запитання