Лідійський домінантовий b6

Єдиний лад родини з чистою квінтою

Терції від тоніки дають до, мі, соль, сі-бемоль — звичайний домінантсептакорд, без жодної альтерації. Серед семи обертів неаполітанського мажору лише в цього тонічне співзвуччя має чисту квінту; решта дає підвищену квінту, понижену або мінорну тоніку.

Звідси й особливе становище ладу: він і є точка дотику родини зі звичайною гармонією. Його можна поставити над неальтерованим C7 у рядовій послідовності, чого із сусідами не вийде, а альтерації приходять тоді чистою барвою надбудови.

Підвищена ундецима й понижена терцдецима над стійким акордом

Над C7 решта звуків лягає натуральною ноною, підвищеною ундецимою та пониженою терцдецимою. Поєднання незвичне: верх акорду змінено одразу в обидва боки, а низ лишається цілком буденним.

Понижена терцдецима стоїть на півтона вище квінти, ля-бемоль проти соль, і саме це тертя чує людина. Опора на ля-бемоль умить затемнює акорд; якщо її обійти, лад зводиться до звичайного лідійського домінантового.

Від лідійського домінантового відрізняється одним звуком

Лідійський домінантовий від до — до, ре, мі, фа-дієз, соль, ля, сі-бемоль, звичний вибір над неальтерованою домінантою з підвищеною ундецимою. Пониження його сексти до ля-бемоля дає потрібний лад і більше нічого не змінює.

Гітаристові це один палець. Позиція лідійського домінантового лишається на місці, шостий ступінь іде на лад нижче, а акорд унизу міняти не доводиться зовсім — дешевшого способу почути, що робить понижена терцдецима, не вигадати.

Цілотонова гама плюс квінта

Приберіть соль, і із семи звуків лишаться до, ре, мі, фа-дієз, ля-бемоль, сі-бемоль — шість висот через цілий тон, тобто цілотонова гама. Кожен лад цієї родини є вона плюс один доданий звук, і тут доданий звук — сама чиста квінта.

Так перший розділ пояснюється з іншого боку. Квінти цілотоновому матеріалові якраз і бракує, тому її додавання дає цьому ладові стійкий акорд, тоді як побратими пливуть: біла ворона родини вирізняється зі структурної причини.

Порівняння з міксолідійським b6

Міксолідійський із пониженою шостою звучить найближче й належить до родини мелодичного мінору: до, ре, мі, фа, соль, ля-бемоль, сі-бемоль. Розділяє їх четвертий ступінь, фа проти фа-дієза, а понижена секста над домінантсептакордом у них спільна.

Вибір між ними — вибір ундецими. Міксолідійський b6 дає чисту кварту, що працює затриманням і проситься в терцію; тут кварта підвищена, працює барвою й лишається на місці. Понижена терцдецима звучить в обох однаково.

Часті запитання