Збільшена

Два тризвуччя в одному наборі

Розділивши шість звуків через один, дістаємо до, мі, соль-дієз і мі-бемоль, соль, сі: два збільшені тризвуччя на відстані півтона. Саме так гаму найпростіше й тримати в голові, і грати — не гамою вгору-вниз, а чергуванням двох акордів.

Через таку будову гама повторює себе кожні чотири півтони, тобто через велику терцію. Різних збільшених гам існує чотири, а не дванадцять, і вибір однієї з них — вибір набору, а не тональності.

Дві терції одночасно

Мала й велика терція присутні тут разом, і саме це відрізняє збільшену гаму від цілотонової, де терція лише одна. Наявність обох робить її придатною і над мажорним, і над мінорним акордом, якщо друга терція проходить швидко.

Чиста квінта в гамі також є, і це важлива різниця: спокій над примою можливий, чого цілотонова не дає зовсім. Через це збільшена гама звучить напружено, але не безґрунтовно.

Де її вживають

Мажорний септакорд зі збільшеною квінтою — найпряміше місце для цієї гами. У джазі її беруть також над мажорним тризвуччям, коли треба різко підняти напругу перед розв'язанням, а в кіномузиці вона трапляється там, де сцена має бути тривожною без явної тональності.

Практичний спосіб опанувати її — грати не поспіль, а парами акордів: до-мі-соль-дієз, потім мі-бемоль-соль-сі, і вести цю пару вгору великими терціями. Симетрія, що заважає слуху, тут допомагає рукам: одна форма покриває весь гриф чи всю клавіатуру.

Сусідки й плутанина

Цілотонова гама — найчастіша сусідка в плутанині, і різниця в двох речах: там крок скрізь однаковий і чистої квінти немає, тут крок чергується і квінта присутня. Обидві мають збільшене тризвуччя над примою, звідки й схожість на слух.

Гармонічний мажор і дважди гармонічний мажор теж дають збільшені співзвуччя, але вони семиступеневі й несиметричні: у них є повноцінна тоніка й функційне тяжіння, чого симетричні гами позбавлені за побудовою.

Часті запитання