Зменшена півтон-тон

Гама для домінанти, у якої змінено все

Терції від тоніки дають до, мі, соль, сі-бемоль — звичайний домінантсептакорд, — а чотири решти звуків приходять напруженнями: ре-бемоль це понижена нона, мі-бемоль підвищена, соль-бемоль підвищена ундецима, ля терцдецима. Один звукоряд дає обидві нони разом, чого семизвучний дати не може.

Звідси і її місце: над домінантовими акордами вона трапляється частіше, ніж будь-де. Там, де альтерований лад понижує квінту й терцдециму, ця гама тримає чисту квінту й натуральну терцдециму поряд зі зміненими нонами — напруження світліше, але все одно розв'язне.

Півзменшений — зовсім інша річ

Результати пошуку змішують дві назви, у яких спільне одне слово. Півзменшений акорд — це m7♭5: чотири звуки з малою терцією, зменшеною квінтою й малою септимою, що позначають Cm7♭5 або C∅. Це акорд, і слово «пів» каже там, наскільки понижено септиму.

У зменшеній гамі півтон-тон те саме слово описує перший інтервал восьмизвучного ряду. Дотик зводиться до прикметника «зменшений»; акорд, якому ця гама служить, — домінантсептакорд, а не півзменшений.

Симетрія, і чому таких гам лише три

Кроки вгору: півтон, тон, півтон, тон, півтон, тон, півтон, тон. Через малу терцію рисунок починається наново, тому гама переходить сама в себе при перенесенні на три півтони, а всякий зменшений септакорд усередині неї збудовано з того самого матеріалу.

Наслідок заощаджує чимало часу за інструментом. Зменшені півтон-тон від до, мі-бемоля, соль-бемоля та ля — ті самі вісім звуків, тож вивчена в одній тональності форма вивчена одразу в чотирьох; на всі дванадцять тонік припадає лише три різні набори.

Порівняння зі зменшеною тон-півтон

Обидві гами влаштовані однаковим чергуванням і обидві восьмизвучні; різниця в тому, який інтервал іде першим. Початок із півтона ставить понижену нону просто над тонікою й лишає у звукоряді велику терцію — звідси домінантове звучання.

Початок із тону — до, ре, мі-бемоль, фа, соль-бемоль, ля-бемоль, ля, сі — ставить над тонікою малу терцію й дає зменшений септакорд замість домінантового. Набір звуків той самий, ступінь входу інший, робота протилежна.

На грифі й на клавішах

Гітаристи зазвичай знайомляться з нею як із формою, що рухається малими терціями: зіграйте уривок, зсуньте його на три лади вгору — і звуки лишаться всередині гами. Зменшені арпеджіо працюють так само й лишаються найкоротшим шляхом до її звучання.

За фортепіано корисніше збирати її як два зменшені септакорди на відстані півтона: до, мі-бемоль, соль-бемоль, ля та ре-бемоль, мі, соль, сі-бемоль. Кожен звук гами належить одному з двох, і мислити блоками швидше, ніж відлічувати чергування.

Часті запитання