Кумої

Мінорна з великою секстою

Співіснування малої терції й великої сексти дає Кумої ту саму пару барв, що й мінорний секстакорд. Над цим акордом п'ять звуків лягають без залишку, а велика секста — саме те, що відділяє гаму від похмурого звучання решти японських.

Відстані в півтонах — два, один, чотири, два, три. На відстані півтона стоїть лише пара ре — мі-бемоль, а стрибок у чотири півтони між мі-бемоль і соль дає характерний простір без напруги, яку внесла б мала секунда.

Сусідка за один звук

Порівняно з Хірадзьосі гама Кумої міняє малу сексту на велику й лишає все інше. Один звук розділяє дві гами, а різниця характеру велика: Хірадзьосі звучить похмуро, Кумої звучить світло в межах мінорного контексту.

Заміна цього звука в обидва боки — найкорисніша слухова вправа в цій родині. Зіграна та сама фраза в обох гамах над тим самим басом робить роль сексти очевидною без жодних теоретичних пояснень.

Як її вживають

Мінорні секстакорди й модальні епізоди в мінорі приймають Кумої добре, а ще вона стає в пригоді над мінорними септакордами, коли хочеться уникнути звучання звичайної мінорної пентатоніки. Без півтона біля прими жоден звук не чується помилкою.

Гітаристи натрапляють на неї зазвичай, зсуваючи два звуки форми мінорної пентатоніки. На фортепіано варто зіграти її над басом на ля — там вона дає ля, до, ре, мі-бемоль і соль — і побачити інше обличчя тієї самої гами. Обидва прочитання варті спроби.

Сусідки й плутанина

Гама Йо, теж японська, не має жодного півтона й належить до світлого типу; у Кумої півтон один, і це, попри близьке звучання, ставить дві гами в різні групи японської теорії.

Поза японським репертуаром найкорисніше порівняння — з мінорною пентатонікою: обидві ділять приму, малу терцію й квінту, а різняться двома іншими звуками. Кумої міняє кварту й малу септиму на секунду й сексту.

Часті запитання